При виборі методу друку в першу чергу враховують співвідношення між ціною і якістю однієї одиниці продукції. Тому оптові замовники часто зупиняють свій вибір на шовкографії або, як її ще називають, шовкотрафаретне перенесення малюнка. Він заснований на фарбуванні поверхні через попередньо виготовлений макет. Зображення розбивається по кольорам, потім для кожного з них створюється сітчастий трафарет, крізь який згодом наносять фарбу. Залежно від масштабів виробництва використовуються одно- та багатобарвні верстати. Після кожної фази фарбування тканину висушують для закріплення візерунка.>

Такий спосіб дозволяє швидко, якісно та недорого створювати принти на різних поверхнях в промислових масштабах (футболках, толстовках та ін.). До того ж при друку шовкографією легко відрегулювати товщину нанесеного шару, що надає малюнку цікавий рельєф. До недоліків варто віднести трудомісткий підготовчий процес, тому даний метод популярний при замовленні великими тиражами.

Для фарбування тканин застосовують пластезолеві фарби. Відбитки на такій основі виходять м'якими і еластичними, а додавання грунтовок роблять малюнок на темних поверхнях більш виразним. Принти методом шовкотрафарету стійкі до багаторазового прання, тому прикрашені ними речі будуть довго радувати око власника.

Тут варто відзначити ще один спосіб створення зображень на тканинах, оскільки до деяких полімерних текстильних виробів потрібен особливий підхід. Це друк сублімації, що поєднує принципи шовкотрафарету та термопереносу. Наприклад, на ацетатному шовку стандартні фарби триматися не будуть. Тому були розроблені спеціальні склади, які при сильному нагріванні відразу переходять з твердого стану в газоподібний. В результаті відбувається напилення фарбувальної речовини безпосередньо на тканинні волокна. Недоліками такого методу є його дорожнеча і обмеження використання тільки для світлої синтетики. Серед переваг, крім отримання яскравих чітко промальованих зображень, варто виділити можливість двостороннього друку.